Стягнення аліментів

Одним із найважливіших прав дитини є право на утримання. Основну відповідальність за забезпечення гідних умов життя та розвитку своєї дитини несуть саме батьки. Згідно ст. 180 Сімейного кодексу України батьки зобов’язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Сімейним кодексом України передбачено добровільний спосіб виконання матір’ю або батьком свого обов’язку утримувати дитину шляхом сплати аліментів.

Платник аліментів може подати заяву за місцем роботи, місцем виплати пенсії, стипендії про відрахування аліментів на дитину з його заробітної плати, пенсії, стипендії у розмірі та на строк, які визначені у цій заяві. Звертаю увагу, що така заява може бути ж ним і відкликана. Крім того, за погодженням батьки дитини можуть укласти договір про сплату аліментів на дитину, у якому визначаються розмір та строки виплати. При цьому, умови такого договору не можуть порушувати права дитини, передбачені чинним законодавством. Договір про сплату аліментів укладається у письмовій формі та підлягає обов’язково нотаріальному посвідченню.

У разі невиконання одним із батьків свого обов'язку за договором аліменти з нього можуть стягуватися на підставі виконавчого напису нотаріуса. Звертаю увагу, що домовленість про сплату та розмір аліментів сторони можуть погодити укладаючи також шлюбний договір. Якщо ж сторони не досягли домовленості про добровільне утримання одним з них дитини, кошти на утримання дитини можуть бути присуджені за рішенням суду.

Законодавством передбачено два способи стягнення аліментів на утримання дитини:
1. у наказному проваджені
2. у позовному провадженні

Судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається за результатом розгляду вимог, передбачених ст. 161 ЦПК України.

Судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення аліментів: у розмірі 1/4 — на одну дитину, 1/3 — на двох дітей, 1/2 — на трьох і більше дітей заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину. На дитину у твердій грошовій сумі в розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Тобто, судовим наказом аліменти можна стягнути ЛИШЕ у ЧІТКО визначених розмірах. Відповідно до ст. 163 ЦПК України заява про видачу судового наказу подається до суду у письмовій формі та підписується заявником або його представником.

Важливо на що потрібно звертати увагу, що частиною 9 ст. 165 ЦПК України передбачено, що у разі якщо отримана судом інформація не дає можливості встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи - боржника, суд відмовляє у видачі судового наказу. Тобто, якщо у платника аліментів відсутнє місце реєстрації суд відмовляє у видачі судового наказу. У такому випадку одержувач аліментів повинен звертатися до суду у позовному провадженні.

Суд розглядає заяву про видачу судового наказу протягом п’яти днів з дня її надходження, а якщо боржником у заяві про видачу судового наказу вказана фізична особа, яка не має статусу підприємця, - протягом п’яти днів з дня отримання судом у порядку, передбаченому ч.5, 6 ст. 165 ЦПК України, інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи - боржника. Розгляд проводиться без судового засідання і повідомлення заявника і боржника.

За результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.

Звертаю увагу, що судовий наказ оскарженню в апеляційному порядку не підлягає, проте може бути скасований у порядку, передбаченому законом а саме: боржник має право протягом п’ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав, крім випадків видачі судового наказу відповідно до пунктів 4, 5 ч. 1 ст. 161 ЦПК України.

Заява про скасування судового наказу може також бути подана органами та особами, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. Зазначаю, стягнути аліменти можна у частці від доходу платника аліментів або ж у твердій грошовій сумі.

Звертаю увагу, що спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, може бути змінений за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.Тобто, боржник не може звернутися до суду та змінити спосіб стягнення з нього аліментів. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину становить не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, а мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину - розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів).

Загальновживаною та безспірною є практика визначення судами на утримання дітей наступного розміру аліментів:

• на одну дитину — 1/4 частки доходу платника, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку;
• на двох дітей — 1/3 частки доходу платника, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку;
• на трьох і більше дітей – 1/2 частки доходу платника, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Статтею 81 Сімейного кодексу України закріплено, що перелік видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб, затверджується Кабінетом Міністрів України. При визначені розміру аліментів ураховуються такі доходи платника аліментів як: основна заробітна плата, усі види доплат і надбавок до заробітної плати, премії та винагороди, пенсії, стипендії, допомоги по безробіттю, дивіденди та інші доходи, визначені в Переліку видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 лютого 1993 року № 146.

Наголошую, що якщо офіційний дохід у боржника відсутній, то розмір аліментів визначається за правилами ст. 195 СК України, якою передбачено, що заборгованість за аліментами платника аліментів, який не працював на час виникнення заборгованості або є фізичною особою — підприємцем і перебуває на спрощеній системі оподаткування, або є громадянином України, який одержує заробіток (дохід) у державі, з якою Україна не має договору про правову допомогу, визначається виходячи із середньої заробітньої плати працівника даної місцевості.

Обираючи цей спосіб стягнення суд визначає конкретну суму, яку щомісячно має сплачувати платник аліментів на дитину. Відповідно до ст. 184 СК України суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

Розмір аліментів, визначений судом або домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, щорічно підлягає індексації відповідно до закону, якщо платник і одержувач аліментів не домовилися про інше.

Перед зверненням до суду із заявою про стягнення аліментів у твердій грошовій сумі варто звернутися до адвоката та детально прорахувати всі за та проти, оскільки досить часто клієнти допускають помилку при виборі стягнення аліментів у твердій грошовій сумі якщо платник аліментів офіційно не працює.