Стягнення додаткових витрат на дитину

Одним із найважливіших прав дитини є право на утримання. Основну відповідальність за забезпечення гідних умов життя та розвитку своєї дитини несуть саме батьки.Батьки мають забезпечити дитині необхідне харчування, медичний догляд, лікування, надати доступу до культурних та інших духовних цінностей та створити умови для отримання ними освіти та інше.

Досить часто коли батьки розлучаються або вирішують питання проживання окремо один з батьків не зважаючи на свій обов’язок нехтує та ухиляється від його виконання. Позовна заява має стосуватися стягнення додаткових витрат на утримання дитини. У разі коли виникають особливі обставини батьки мають брати участь у додаткових витратах на дитину.

Важливе значення має що ці обставини мають бути викликані подіями які пов’язанні розвитком здібностей дитини, хворобою, каліцтвом тощо.

Як зазначив Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у своїй Постанові від 26.08.2020 року у справі N 336/1488/19, провадження N 61-19103св19, особливі обставини можуть бути зумовлені, як негативними (хвороба), так і позитивними фактами (схильність дитини до музики, що потребує купівлі музичного інструменту, або до певного виду спорту, що вимагає додаткових матеріальних витрат, або дитина потребує оздоровлення та відпочинку біля моря чи на гірському курорті). Наявність таких обставин підлягає доведенню особою, яка пред'явила такий позов.

Перелік додаткових витрат на дитину:

• навчання у спеціалізованому закладі освіти, технікумі, коледжі, при умові погодження з батьком/матір’ю навчального закладу та доведеності існування особливих обставин, які зумовлені необхідністю платного навчання дитини у цьому закладі адже дитині гарантовано державою безоплатне навчання у загальноосвітній школі,
• розвиток здібностей дитини, а саме витрати на гуртки, заняття, які розвивають конкретні здібності дитини, придбання спортінвентарю, музичного інструменту, витрати на участь у змаганнях та конкурсах, витрати на вивчення іноземних мов, підтверджені відповідними нагородами, які одержували діти або характеристиками,
• оздоровлення (санаторно-курортне або відпочинок біля моря або на гірському курорті при умові доведеності, що для покращення стану здоров’я дитини вона потребувала відпочинок та оздоровлення саме там),
• лікування (систематичні витрати, понесені у зв’язку з постійною хворобою дитини, фізичними травмами).

Тобто, перелік обставин не є вичерпний та має індивідуальний характер. Батьки беруть участь у таких витрат по рівно до досягнення дитиною 18 років. Важливим моментом те що це положення не застосовується до повнолітній дітей. Сума витрат призначається виключно у твердій грошовій сумі на користь особи з якою проживають діти.

Суд при розгляді таких справ враховує доходи батьків, сімейне положення, інтереси та обставини, що мають істотне значення. У випадку коли батьки не мають можливості забезпечити оплату додаткових витрат у визначеному розмірі в такому випадку суд може зменшити розмір додаткових витрат.

Звертаючись до суду необхідно долучити докази понесених витрат або ж додати розрахунок майбутніх витрат на підтвердження обґрунтованості поданого позову. Докази мають бути належними та достовірними, які підтверджують понесені стороною витрати або які будуть понесені в майбутньому та обов’язково мають бути підтвердженні відповідними документами, а саме, копії чеків, висновки лікарів, довідки з медзакладу або навчального закладу, оплата санаторію. У разі зміни обставин, кожна із сторін може подати позов про збільшення, зменшення розміру додаткових витрат.

Як разовий платіж стягуються понесені витрати на лікування та розвиток здібностей дитини. На жаль, але при кожних наступних витратах на лікування потрібно повторно звертатися в суд з позовом про стягнення додаткових витрат, якщо інший з батьків відновляється їх понести, оплатити добровільно.

Як періодичні платежі стягуються додаткові витрати, пов’язані з каліцтвом чи хронічною, вродженою хворобою дитини. Суд може зобов’язати батька/матір сплачувати кошти на додаткові витрати щомісячно, щоквартально тощо.

Таким чином, періодична, постійна виплата додаткових витрат присуджується, зазвичай, у разі, якщо дитина має хронічні захворювання, потребує постійного лікування, специфічного догляду.

Вирішуючи питання щодо розміру коштів, які підлягають стягненню на додаткові витрати, суди повинні враховувати, в якій мірі кожен із батьків зобов'язаний брати участь у цих витратах з огляду на матеріальне та сімейне становище сторін та інші інтереси й обставини, що мають істотне значення. У випадку, коли матеріальне становище батьків не дозволяє забезпечити повну оплату додаткових витрат, вони можуть бути компенсовані лише частково.

Більш того, суд при визначенні розміру додаткових витрат може стягнути з відповідача й більшу частину понесених позивачем додаткових витрат на утримання дитини, враховуючи матеріальне становище сторін та відсутність у позивача можливості отримувати самостійний дохід у зв’язку з необхідністю здійснювати постійний догляд за дитиною.

Таким чином, стягнення додаткових витрат на дітей в судовому порядку потребує належної підготовки і врахування не тільки положень Сімейного кодексу України, але й актуальних правових позицій Верховного Суду, адже без цього бажаного результату можна й не отримати.