Договір позики повинен бути укладеним виключно у письмовій формі та є доказом не лише факту укладення договору, але й факту передачі грошової суми позичальнику.
Звертаю увагу, що без дотриманої письмової форми правочину факт передачі грошей, порядку їх повернення неможливо довести дійсність передачі коштів без достатніх доказів, тобто договору позики (розписки).
Отже, обов’язково потрібно укладати договір позики виключно в письмовій формі та на підтвердження його укладання видавати розписку, написану позичальником.
Реквізити яких потрібно дотримуватися при написанні розписки:- дата та місце складання;
- прізвище, ім’я та по батькові позичальника, реквізити документа, що посвідчує його особу, та місце проживання (фактичного проживання), реєстраційний номер облікової картки платника податків;
- прізвище, ім’я та по батькові позикодавця, реквізити документа, що посвідчує його особу, та місце проживання (фактичного проживання);
- боргова сума (точна сума і валюта) (варто зазначити, як цифрами так і прописом);
- конкретну дату, коли борг повинен бути повернутий;
- підписи сторін.
У випадку якщо грошові кошти позичаються в іноземній валюті, то в договорі необхідно зазначити в якій саме та за яким курсом надаються (станом на дату надання), оскільки, поверненню підлягають грошові кошти в іноземній валюті, в якій позичалися, або ж в еквіваленті національної валюти за офіційним курсом, встановленим Національним банком України (станом на дату повернення).
Розписку варто писати від руки саме позичальником, адже в разі виникнення спору та заперечення виникне необхідність проведення почеркознавчої експертизи.
Стяття 1048 ЦК України передбачає, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом.