Встановлення факту смерті особи

Встановлення факту смерті особи має велике значення для реалізації майнових та особистих немайнових прав заявника. Рішення суду в такій категорії справ повинне ґрунтуватися на дотриманні норм процесуального закону щодо повного та всебічного з`ясування обставин справи на підставі всіх поданих особами, які беруть участь у справі, доказів у сукупності, у тому числі з урахуванням документів, виданих органами та установами самопроголошених утворень, розташованими на окупованій території України.

В цій статті ми розглянемо, що робити особі, якої родич помер під час воєнного стану або на тимчасово окупованій території та як саме отримати відповідні документи на території України?

Підстави для державної реєстрації смерті:

• документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров'я або судово-медичною установою;
• рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою.

Згідно з Правилами державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затвердженими наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року № 52/5, підставою для державної реєстрації смерті є:

• лікарське свідоцтво про смерть (форма № 106/о);
• фельдшерська довідка про смерть (форма № 106-1/о);
• лікарське свідоцтво про перинатальну смерть (форма № 106-2/о);
• рішення суду про оголошення особи померлою;
• рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час;
• повідомлення державного архіву або органів Служби безпеки України у разі реєстрації смерті осіб, репресованих за рішенням несудових та судових органів;
• повідомлення установи виконання покарань або слідчого ізолятора, надіслане разом з лікарським свідоцтвом про смерть.

Реєстрація смерті на тимчасово окупованій території відбувається на підставі рішення суду про встановлення факту смерті особи.

Заяву про встановлення факту смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, можуть подати члени сім’ї померлого, їхні представники або інші заінтересовані особи (якщо встановлення факту смерті особи впливає на їхні права, обов’язки чи законні інтереси).
Підставою для встановлення факту смерті є підтверджені доказами обставини, які достовірно свідчать про смерть громадянина в певний час і за певних обставин.

Доказами, що підтверджують факт смерті особи у умовах воєнного стану або на тимчасово окупованій території України можуть бути:

• письмові докази;
• речові докази (фото з місця поховання, звуко- і відеозаписи);
• покази свідків, які можуть підтвердити обставини, на які посилається заявник;
• висновки експертів;
• копії лікарського свідоцтва про смерть, довідки про смерть;
• довідки із військкомату або від командира військової частини ( у випадку загибелі військовослужбовця);
• заяви до правоохоронних органів про зникнення особи, в тому числі в обставинах, що загрожували їй смертю, тощо.

Згідно листа Касаційного цивільного суду Верховного Суду № 985/0/208-21 від 22.04.2021 року вимога щодо отримання письмової відмови від органів реєстрації актів цивільного стану у здійсненні реєстрації фактів народження та смерті на окупованій території не грунтується на вимогах чинного законодавства.