Адвокатський запит в військову частину

Одним із видів адвокатської діяльності є представництво, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов’язків клієнта, в тому числі у державних органах, військових частинах.

З метою швидкого отримання інформації або ж документів від певної військової частини варто звернутися до адвоката з метою звернення останнім із адвокатським запитом у Ваших інтересах до частини.

Адвокатський запит до військової частини може бути поданийдля захисту прав та законних інтересів військо службовців, звільнених із військової служби, членів сімей полонених, загиблих та зниклих безвісти військовослужбовців.

Тобто, адвокатський запит є надійним інструментом для громадян у яких виникають питання  пов’язанні із військовою службою.

Адвокатський запит дозволяє отримати певну інформацію та документи, а саме:

• результати розгляду рапорту поданого військовослужбовцем;
• щодо результатів розгляду рапорту про звільнення із військової служби;
• документи щодо підтвердження участі у бойових діях;
• документи щодо отриманого поранення,
• документи та інформацію щодо розміру грошового забезпечення, додаткової винагороди, грошової допомоги на оздоровлення, речового майна та їх виплат;
• щодо отримання довідки про доходи за період служби.

Військова частина зобов’язана надати відповідь на адвокатський запит не пізніше 5 робочих днів з дня його отримання. Цей термін встановлено статтею 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Коли ж запит стосується надання великого обсягу інформації або вимагає пошуку серед значної кількості даних, терміни розгляду можуть бути продовжені до 20 робочих днів, про що зобов’язанні повідомити адвоката.

За ненадання інформації на адвокатський запит настає адміністративна відповідальність. Це передбачено ч. 5 ст. 212-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення

За що саме настає відповідальність:

• неправомірна відмова в наданні інформації;
• несвоєчасне або неповне надання інформації;
• надання інформації, що не відповідає дійсності.

Винятком є лише відмова у наданні даних з обмеженим доступом. Зокрема, й відомостей, що становлять лікарську таємницю. Якщо до запиту не надано письмової згоди пацієнта на розголошення, відмова буде правомірною.